Батьківський всеобуч. Неблагополучна сім'я.
Неблагополучна сім’я – це, насамперед, сім’я з дефектами виховання, серед яких типовими є: конфліктні стосунки між батьками, погане ставлення батьків до дитини, відсутність часу для занять з дитиною, помилки у вихованні, низький загальнокультурний рівень батьків тощо.
Чим меншою є дитина, тим важчою для неї є ситуація соціального розвитку в неблагополучній сім’ї. дітям притаманно копіювати вчинки, думки та почуття дорослих, а насамперед – своїх батьків. Дитина вчиться жити, наслідуючи батьків. З раннього дитинства вона намагається заслужити батьківську любов тим, що поводить так, як хочуть батьки. Стиль життя батьків так впливає на дітей, що впродовж усього свого життя вони знову і знову його повторюють. Більша частина засвоєного досвіду переходить у підсвідомість, набуває рис «автоматизованих» навичок.
Усі неблагополучні сім’ї можна поділити на дві групи - дисгармонійні сім’ї та деструктивні сім’ї.
У дисгармонійних сям’ях позиція одного з батьків надто домінує, а позиція іншого надто залежна ( «сімейний перекіс»). Інтереси одних членів задовольняють за рахунок інших. Один із членів ігнорує свою роль і перекладає свої обов’язки на іншого. У таких сім’ях відсутні партнерські стосунки та емоційна підтримка. До таких сімей належать сім’ї, які живуть в умовах загостреної конфліктної ситуації, коли вихід із сім’ї одного з батьків або назріває, або вже відбувся, але юридично шлюб ще не розірвано.
У деструктивних сім’ях панує напружена , гнітюча, тривожна атмосфера, постійні суперечки між членами сім’ї, фізична агресія, жорстоке ставлення до дітей. У такій сім’ї кожен живе своїм життям і не преймається проблемами інших. Деструктивні сім’ї можна поділити на конфліктні ( хронічні конфлікти, з’ясування стосунків, грубість), аморальні ( вживання наркотиків, алкоголю, насилля над дітьми) та асоціальні ( кримінальні вчинки, перебування одного із членів сім’ї у місцях позбавлення волі).
В умовах багатьох труднощів у матері можуть бути складні стосунки з дитиною. На дитину негативно впливає й нестямна материнська любов: прив’язана до дитини усім серцем, вона стає ревнивою, оберігає її від «поганих» впливів, постійно втручається в особисте життя дитини, виключає невдоволення та конфлікти.
Різновидом дисгармонійної сім’ї можна вважати неповну сім’ю, у якій частіше залишається одна мати. Часто призводить ( але не завжди) до психічного дискомфорту дитини через такі причини:
Важкий моральний та матеріальний стан сім’ї;
Зміна складу сім’ї – вітчим, народження рідної для матері й нового батька дитини;
Комплекс неповноцінності через відсутність батька;Раннє дорослішання через те, що більшість чоловічих турбот лягає на плечі підлітка.
Сучасні соціально – економічні умови життя з їх орієнтацією на ринкові відносини призвели до появи нових проблем у вихованні.
Невпевнені в собі батьки перестають бути авторитетом для своїх дітей. Діти не звертаються до них по допомогу, вважаючи їх невдахами, нездатними до виживання в нових умовах.
Інформацію підготувала
психолог Іщук Світлана Михайлівна
Батьківський всеобуч
