Освітня програма 2024-2025 н.р.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КЗ «Війтівецький ліцей»
_________Майя ПІДЛУЦЬКА
СХВАЛЕНО
педагогічною радою
КЗ «Війтівецький ліцей»
Протокол № 1
Від_________ 2024 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
комунального закладу «Війтівецький ліцей
Хмільницького району Вінницької області»
на 2024/2025 навчальний рік
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ.
У 2024/2025 навчальному році в КЗ Війтівецький ліцей» функціонує
13 класів-комплектів, загальна кількість учнів 230.
Головною метою Закладу є забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.
Головними завданнями Закладу є:
1.формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності;
2.виховання патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;
3. виконання вимог Державних стандартів початкової і базової середньої освіти;
4.виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування компетентностей, визначених державними стандартами;
5.створення безпечного освітнього середовища з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб;
6.формування поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства (булінг), а також до дискримінації за будь-якою ознакою;
7.виховання і формування відповідальних та чесних громадян України, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
8.формування і розвиток громадянської культури та культури демократії, почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
9.усвідомлення потреби в дотриманні Конституції та законів України, академічної доброчесності, нетерпимості до їх порушення та проявів корупції;
10. формування культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
11. забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів шляхом поєднання зусиль усіх учасників освітнього процесу.
Освітня програма включає орієнтовну структуру навчального року, навчальні плани на 20242025 навчальний рік, за якими працюватиме заклад, освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти, перелік програмного забезпечення.
Освітня програма є наскрізною, розроблена для першого, другого та третього рівнів загальної середньої освіти.
Освітня програма визначає:
– загальний обсяг навчального навантаження;
– орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
– очікувані результати навчання учнів;
– рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
– вимоги до осіб, які працюватимуть за цією освітньою програмою.
Освітня програма КЗ «Війтівецький ліцей» розроблена відповідно до:
- Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту»;
- наказу МОН України від 10 липня 2019 року №955 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти» (педагогічний патронаж, домашня/сімейна форма, екстернат);
- наказу МОН України від 13 червня 2024 року №836 « Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
- наказу МОН України від 07 серпня 2024 року №1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
- наказу МОН України від 02 серпня 2024 року №1093 «Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти»;
- наказу МОЗ України від 25 вересня 2020 року №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для ЗЗСО», зі змінами (наказ МОЗ України від 01 серпня 2022 року №1371 та від 25 серпня 2022 року №1529);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» із змінами (Постанова Кабінету Міністрів України № 688 від 24 липня 2019 року);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, із змінами (Постанова Кабінету Міністрів України №979 від 30 вересня 2022 року);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року №957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» із змінами (Постанова Кабінету Міністрів України 26 квітня 2022 року №483 та від 30 серпня 2022 року № 979);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 року №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні»;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року №632-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2024 рік»;
- Типової освітньої програми розробленої під керівництвом О.Я.Савченко затвердженої наказом МОН України від 12 серпня 2022 року для 1-2 та 3-4 класів ЗЗСО;
- Типової освітньої програми затвердженої наказом МОН України від 19 лютого 2021 року
№ 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО» (в редакції наказу МОН від 09 серпня 2024 року №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти») (для 5-7 класів);
- Типової освітньої програми затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО» (для 8 та 9 класів);
- листа МОН України від 14 серпня 2020 року №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти та попередження і протидії булінгу»;
- листа МОН України від 30 липня 2024 року №1/13519-24 «Методичні рекомендації з оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами»;
- листа МОН України від 22 липня 2024 року №1/13007-24 «Про методичні рекомендації щодо соціалізації та інтеграції дітей внутрішньо переміщених осіб у громадах»;
- листа МОН України від 05 червня 2024 року №1/9930-24 «Норма, яка буде застосовуватися щодо формування 1-х класів, учні яких розпочнуть навчання у новому 2024/2025 навчальному році»;
- листа МОН України від 17 травня 2024 року №1/8722-24 «Про підготовку до початку та особливості організації освітнього процесу в 2024/2025 навчальному році».
Освітня програма ліцею складається з освітніх програм різного рівня навчання (початкова школа (забезпечує початкову загальну освіту); основна школа (забезпечує базову загальну середню освіту); старша школа (забезпечує повну загальну середню освіту).
Ці програми є спадкоємними – кожна наступна програма базується на попередній.
Мета освітньої програми: формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища.
Актуальність розроблення і реалізації освітньої програми обумовленавідповідністю державним стандартам загальної середньої освіти, моделюванням ліцеєм власної освітньої траєкторії, здатної забезпечити випускникові пріоритет на ринку праці.
Освітня програма визначає основні шляхи розвитку ліцею. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника закладу загальної середньої освіти.
2. ПРИЗНАЧЕННЯ ЛІЦЕЮ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ
КЗ «Війтівецький ліцей» надає освітні послуги та забезпечує:
1. реалізацію права громадян на здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави;
2. рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти;
3. пріоритетність гармонійного, морального, інтелектуального фізичного, художньо-естетичного розвитку здобувачів освіти, становлення їхнього духовного психічного та фізичного здоров’я;
3. виховання громадянина демократичного суспільства;
4. досягнення якісно нового рівня змісту освіти.
Основними засобами реалізації призначення закладу є:
1. засвоєння здобувачами освіти відповідного рівня обов’язкового мінімуму змісту освітніх програм;
2. комплексне використання інноваційних технологій і засобів навчання, що забезпечують якісне практичне застосування теоретичних знань навчальних дисциплін і допомагають вихованцям самостійно здобувати нові знання на базі сучасних засобів навчання, раціоналізувати працю педагогів;
3. розвиток мотиваційної сфери особистості, яка здатна реалізувати свої потенційні можливості за будь-яких умов;
4. забезпечення компетентнісного підходу до змісту освіти;
5. створення ефективної системи профорієнтаційної роботи зі здобувачами освіти відповідно до вимог сучасних економічних відносин;
6. проведення моніторингу якості освітніх послуг, особистісного розвитку здобувачів освіти;
7. уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний погляд;
8. встановлення тісного контакту школи з сім’єю, організація роботи з батьківською спільнотою (педагогіка партнерства).
Реалізація освітніх програм спрямована на:
1. створення умов для реалізації кожним учнем власного освітнього шляху, який відповідав би його навчальним можливостям, інтересам, здібностям, і в той же час забезпечення державних вимог загальноосвітньої підготовки;
2. формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності;
3. всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка усвідомлюватиме себе громадянином України;
4. формування людини, здатної до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою;
5. формування громадянина, який прагне до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готовий до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності;
6. формування в здобувачів освіти національної самосвідомості;
7. активізацію життєвої позиції учнів у виборі професії за рахунок гармонійного поєднання професійного самовизначення, особистісного розвитку та творчого потенціалу;
8. підвищення рівня соціально-професійної мобільності та конкурентоспроможності здобувачів освіти.
3. ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ЛІЦЕЮ
Випускник ліцею – це цілісна, всебічно розвинута, здатна до критичного мислення особистість, яка має глибокі знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати виважені рішення.
Випускник нашого закладу – це людина:
- освічена та відповідальна;
- з високими морально-етичними принципами;
- патріот з активною життєвою позицією;
- яка вміє приймати відповідальні рішення;
- здатна до інновацій;
- конкурентоспроможна;
- вміє вчитися впродовж життя.
4. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЛІЦЕЮ
Освітній процес закладу спрямований на:
- забезпечення засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової,
основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
- забезпечення наступності освітніх програм усіх рівнів;
- створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
- формування позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності;
- забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
- формування в учнів сучасної наукової картини світу;
- розвиток в учнів національної самосвідомості;
- формування толерантної людини та громадянина;
- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
- рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до
культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного
освоєння професійних освітніх програм;
- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
5. КРИТЕРІЇ ТА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальними програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.
Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів учителі закладу керуються такими категоріями критеріїв:
-розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
-комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
-рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
6. ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Освітній процес у КЗ «Війтівецький ліцей», на період запровадження воєнного стану в Україні, організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
При переході на дистанційне навчання (за відповідним наказом директора та вимогою часу), щодня за затвердженим розкладом уроків, педагогами закладу вносяться навчальні завдання та оцінки учнів в електронний журнал, здійснюється зворотний зв'язок з учнями в електронному вигляді, використовуючи цифрові освітні платформи, електронний журнал, електронну пошту і т.п.
Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на період запровадження в Україні воєнного стану здійснюється доступ до навчальних матеріалів, вибір загальноприйнятних та зручних платформ, онлайн сервісів для дистанційної перевірки знань: Zoom, Viber, веб-сервіс «Google classroom», онлайн - платформа «HUMAN» тощо. Використовуються технічні засоби навчання: віртуальні дошки: Padlet, Jamboard, Lino It, Trello; онлайн сервіси для дистанційної перевірки знань та створення навчальних тестів, інтерактивних вправ: «На Урок»; Всеосвіта; Google форми; Оnline Тest Рad; LearningApps.org; Kahoot; Classtime; Canva; EDpuzzle; Liveworksheets; Classkick тощо.
Учителі закладу дотримуються гнучкості в доборі навчально-методичного забезпечення освітніх програм. Категорично забороняється в якості роботи над домашнім завданням задавати дітям конспектувати параграф.
Освітня програма ліцею передбачає формування у здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.
Основними формами організації освітнього процесу в 5 - 7-х класах закладу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; корекції та контролю; комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу визначені: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей учителями проводяться практичні заняття, як форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Практичні заняття та заняття практикуму будуються з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу перед вчителем.
Учителями проводяться оглядові екскурсії, які припускають цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Заочні та очні екскурсії, віртуальні подорожі в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
На основі освітньої програми заклад складає та затверджує річний навчальний план на 2024/2025 навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу
7.ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У ЗАКЛАДІ
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
-кадрове забезпечення освітньої діяльності закладу;
-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
-якість проведення навчальних занять закладу;
-моніторинг досягнення учнями ліцею результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
-оновлення методичної бази освітньої діяльності;
-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій закалду щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників ліцею.
Освітня програма КЗ «Війтівецький ліцей» передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. На основі освітньої програми заклад складає та затверджує річний навчальний план на 2024/2025 навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Директор
КЗ «Війтівецький ліцей»
Майя ПІДЛУЦЬКА
Схвалено
На засіданні педради
Протокол №___від___
Голова педради, директор
____________Майя ПІДЛУЦЬКА
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
комунального закладу «Війтівецький ліцей
Війтівецької сільської ради Хмільницького району
Вінницької області»»
для 1-4 классів
2024/2025 навчальний рік
1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітня програма для 1-4-х класів школи І ступеня КЗ «Війтівецький ліцей» розроблена відповідно:
- законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,
- Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-року,
-Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах),
- на основі Типовою освітньою програмою для початкової школи з навчанням українською мовою цикл І (1-2 класи), розробленою під керівництвом Р.Б. Шияна, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743,
- наказами МОНУ № 268 від 21.03.2018, № 1273 від 08.10.2019, № 743-22 від 12.08.2022.
Освітня програма початкової освіти для учнів 1-4-х класів закладу окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення учнями визначених результатів навчання. Освітня програма визначає:
• деталізований опис компетентностей учнів;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
• загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;
• форми організації освітнього процесу;
• деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;
• перелік і пропонований зміст освітніх галузей;
• логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми під керівництвом Б.Р.Шияна з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційнокомунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Державний стандарт в закладі реалізується першим з двох циклів навчання, адаптаційно-ігровим (1–2 кл.) для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти. Це надає можливість, враховуючи вікові особливості розвитку та потреби дітей забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Зміст освітньої програми закладу представлено в дев’яти освітніх галузях: мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров’язбережувальній, фізкультурній, громадянській та історичній, мистецькій. Кожна галузь реалізується через розподіл годин в навчальному плані для 1 та 2 класів.
Учні 3 класу розпочинають другий цикл початкової освіти.
2.ВИМОГИ ДО ДІТЕЙ, ЯКІ РОЗПОЧИНАЮТЬ НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»), враховуючи досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку.
Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення визначено у річному навчальному плані закладу.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1590 годин/навчальний рік:
для 1-х класу – 770 годин/навчальний рік,
для 2-х класу – 840 годин/навчальний рік;
для учнів 3-4- х класів – по 875 годин/навчальний рік.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-3-х класах – 40 хвилин відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоровя України від 25.09.2020 № 2205). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ООСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Програми інваріантного складника Типового навчального плану є обов’язковими для використання у ліцеї.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.
За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах застосовується формувальне і підсумкове за навчальних досягнень оцінювання.
4.ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Має на меті:
-підтримати навчальний розвиток дітей;
- вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
- діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
- аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; - мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
- виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях (до наказу МОНУ від 13.07.2021 №813 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти, від 15.05.2023 № 563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»).
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагнотувальних робіт, зааписи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного звязку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.
Формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
- постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;
- застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
- визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;
- поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо;
- самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів;
- співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.
Оцінювання особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги. Вербальні оцінки (1-2-і класи), (3-4-і класи) особистісних досягнень фіксуються у свідоцтві досягнень.
5.СПРЯМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ ПОЧАТКОВОГО КУРСУ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ
Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до
української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального
інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-
творчих здібностей школярів;
– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати
участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові
монологічні висловлення;
– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;
– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів,
формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових
лінгвістичних знань і норм української мови;
– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з
різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:
- здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
- розуміти на слух зміст автентичних текстів;
- читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
- здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
- адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
- використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
- критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
- висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.
Метою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя;
- виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної
належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та
природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної
поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
- розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання,до приватного життя інших людей, усвідомлення
правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в
суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах
діяльності;
- створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.
Інформатична освітня галузь за мету навчання інформатиці ставить
різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій,
формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних
їй для життя та продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;
- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності
різноманітними засобами подання інформації;
- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;
- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;
- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.
Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».
Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;
- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;
- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;
- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.
Метою навчання мистецтва є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в
молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного
ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та
виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні
ігри за спрощеними правилами;
– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно- наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
– розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
– розвиток в учнів здатності спілкуватисяі взаємодіяти з дорослими й
однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі
спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з
фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовимилініями:«Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
Освітнє середовище створено відповідно до вимог Нової української школи. Оформлені тематичні осередки, придбано та отримано технічне обладнання (проектори, екрани, ноутбуки, багатофункціональні пристрої),
роздатковий матеріал та комплекти LEGO на кожну дитину, демонстраційні
матеріали.
Педагогічний колектив початкової школи ліцею працює над створенням школи, де діти будуть навчатися через діяльність, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті».
Додаток 1
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для учнів 1-2 класів
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
1 |
2 |
|
Українська мова |
5 |
5 |
Іноземна мова (англ.мова) |
2 |
3 |
Математика |
3 |
3 |
Я досліджую світ* |
7 |
8 |
Мистецтво |
2 |
2 |
Фізична культура ** |
3 |
3 |
Усього |
19+3 |
21+3 |
Варіативна складова |
|
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
- |
- |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
19 |
21 |
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
22 |
24 |
Додаток 2
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для учнів 3-4 класів
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
3 |
4 |
|
Українська мова |
5 |
5 |
Іноземна мова (англ.мова) |
3 |
3 |
Математика |
4 |
4 |
Я досліджую світ* |
7 |
7 |
Інформатика |
1 |
1 |
Мистецтво |
2 |
2 |
Фізична культура ** |
3 |
3 |
Усього |
22+3 |
22+3 |
Варіативна складова |
|
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
- |
- |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
22 |
22 |
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
25 |
25 |
Директор
КЗ «Війтівецький ліцей»
Майя ПІДЛУЦЬКА___________
Схвалено
На засіданні педради
Протокол №___від_______
Голова педради, директор
____________Майя ПІДЛУЦЬКА
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ІІ СТУПЕНЯ (БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)
комунального закладу «Війтівецький ліцей
Війтівецької сільської ради Хмільницького району
Вінницької області»»
для 5-7 класів
2024/2025 навчальний рік
1.ВСТУП
Призначення закладу загальної середньої освіти полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Освітня програма для 5-7-х класів, що реалізується в КЗ «Війтівецький ліцей», спрямована на:
-формування в учнів сучасної наукової картини світу;
-виховання працьовитості, любові до природи;
-розвиток в учнів національної самосвідомості;
-формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства;
- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
-рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
-виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
-створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Мета освітнього закладу: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність; забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічної доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.
2.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2024/2025 навчальному році освітня програма для учнів 5-7 класів розроблена відповідно:
- основних вимог Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,
- Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» (впроваджується з 01.09.2022 - для 5-х класів, з 01.09.2023 - для 5-6-х класів, з 01.09.2024 - для 5-7-х класів, з 01.09.2025 - для 5-8-х класів, з 01.09.2026 - для 5-9-х класів),
- Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»,
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (зі змінами);
- з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», Указів Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17.05.2022, від 02.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»,
- відповідно наказів МОН України від 13.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»,
- від 01.04.2022 №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»,
- від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти».
Освітня програма відповідає:
-структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою КЗ «Війтівецький ліцей»;
- визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми галузями;
- містить навчальний план, що грунтується на Типовому навчальному плані для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (за додатком 3 наказу МОН України від 19.02.2021 №235) і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які вивчаються окремо;
- містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі закладу;
- опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
Реалізація освітньої програми закладу для 5-7-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів:
- гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною;
- інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу;
- визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.
Завдання освітніх ліній у 5-7-х класах реалізуються на основі тематичного планування та організації освітньої діяльності. Основними формами організованої освітньої діяльності учнів є щоденні заняття.
Зміст освітньої програми грунтується на компетентнісному підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів 5-7-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:
1.вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2. спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3.математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8. навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчальнопізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
3.ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ЦІЄЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ
Навчання в закладі за освітньою програмою базової середньої освіти ( 5-7-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні 5-7-х, які на момент зарахування (переведення) до КЗ «Війтівецький ліцей», що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2024/2025 навчального року.
Для проведення оцінювання наказом директора створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
- ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА АДАПТАЦІЙНОМУ ЦИКЛІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ
Навчальний план для 5-7 класів розроблено на основі Типової освітньої програми (наказ МОН України від 19.02.2021 року №235 в редакції наказу МОН України від 09.02.2024 року № 1120.
Навчальний план
5-7 класи
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
5 клас |
6 клас |
7 клас |
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4+0,5 |
3 |
Українська література |
1,5+0,5 |
1,5+0,5 |
1,5+1,5 |
|
Зарубіжна література |
1+0,5 |
1+0,5 |
1+0,5 |
|
Іноземна (англ.) мова |
3,5+0,5 |
3,5 |
3,5 |
|
Математика |
Математика |
4+1 |
4+1 |
|
Алгебра |
- |
- |
2,5+0,5 |
|
Геометрія |
|
|
1,5+0,5 |
|
Природнича |
Біологія |
- |
|
2 |
Географія |
- |
1+1 |
2 |
|
ІК «Пізнаємо природу» |
1,5+0,5 |
1+1 |
- |
|
Фізика |
- |
- |
2 |
|
Хімія |
- |
- |
1+0,5 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Підприємство і фінансова грамотність |
- |
- |
- |
ІК «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
1 |
1 |
|
Громадянська та історична |
Історія України |
- |
|
1+1 |
Всесвітня історія |
- |
|
0,5+0,5 |
|
Вступ до історії та громадянської освіти |
1+1 |
|
|
|
Інтегрований курс історії |
|
1,5+1,5 |
|
|
Громадянська освіта |
- |
- |
- |
|
Правознавство |
- |
- |
- |
|
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
Технологічна |
Технології |
1 |
1 |
1 |
Мистецька |
Образотворче мистецтво |
0,5+0,5 |
0,5+0,5 |
0,5+0,5 |
Музичне мистецтво |
0,5+0,5 |
0,5+0,5 |
0,5+0,5 |
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
|
|
23,5 |
25,5 |
28,5 |
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами |
|
6 |
6,5 |
6 |
Міжгалузеві інтегровані курси |
|
1 |
|
|
Курси соціального, емоційного та естетичного спрямування |
|
1 |
0,5 |
|
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету |
|
29,5 |
32 |
34,5 |
Гранично допустиме навчальне навантаження |
|
26 |
29 |
32 |
Усього (без фізичної культури: без урахуваня поділу класів на групи) |
|
26,5+3 |
29+3 |
31,5+3 |
Обгрунтування використаних години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами у 5-7 класах:
- збільшення годин на обов’язкові освітні компоненти зроблено в межах максимального показника для галузі;
- збільшено кількість годин на підсилення вивчення таких предметів:
1.українська мова 6 клас +0,5 годин;
2. українська література у 5,6 класах + по 0,5 годин, у 7 класі + 1,5 годин;
3. зарубіжна література у 5,6,7 класах + по 0,5 годин;
4. англійська мова 5 клас +0,5 годин;
5. ІК «Пізнаємо природу 5 клас +0,5 годин, 6 клас + 1 година;
6.всесвітня історія 7 клас +0,5 годин;
1.інтегрований курс історія 6 клас +1,5 годин;
1.образотворче мистецтво 5-7 класи + по 0,5 годин;
1.музичне мистецтво 5-7 класи + по 0,5 годин;
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ІЗ НАВЧАННЯМ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Назва освітньої галузі |
Навчальне навантаження |
5 клас |
6 клас |
7 клас |
|||
Фактичні години |
Макс. години |
Фактичні години |
Макс. години |
Фактичні години |
Макс. години |
||
Мовно- літературна |
на тиждень |
11+1,5 |
13 |
10+1,5 |
13 |
8+2 |
12 |
на рік |
385+52,5 |
455 |
350+52,5 |
|
280+70 |
420 |
|
Математична |
на тиждень |
4+1 |
6 |
4+1 |
6 |
4+1 |
6 |
на рік |
140+35 |
210 |
140+35 |
210 |
140+35 |
210 |
|
Природнича |
на тиждень |
1,5+1 |
3 |
3+1 |
5 |
7 |
9 |
на рік |
52,5+35 |
105 |
105+35 |
175 |
425+17,5 |
315 |
|
Соціальна і здоров’я- збережувальна |
на тиждень |
0,5+0,5 |
3 |
1 |
3 |
1 |
3 |
на рік |
17,5+17,5 |
105 |
35 |
105 |
35 |
105 |
|
Громадянська та історична |
на тиждень |
1 |
35 |
1,5+1,5 |
3 |
1,5+1 |
3 |
на рік |
35 |
70 |
52,5+52,5 |
105 |
52,5+3 |
105 |
|
Технологічна |
на тиждень |
1 |
3 |
1 |
3 |
1 |
2 |
на рік |
35 |
105 |
35 |
105 |
35 |
70 |
|
Інформатична |
на тиждень |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
на рік |
35 |
70 |
35 |
70 |
35 |
70 |
|
Мистецька |
на тиждень |
1+1 |
3 |
1+1 |
3 |
1+1 |
3 |
на рік |
35+35 |
105 |
35+35 |
105 |
35+35 |
105 |
|
Фізична культура |
на тиждень |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
на рік |
105 |
105 |
105 |
105 |
105 |
105 |
|
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами |
на тиждень |
7,5 |
6,5 |
9,5 |
8,5 |
6,5 |
6,5 |
на рік |
262,5 |
227,5 |
332,5 |
297,5 |
227,5 |
|
|
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
на тиждень |
30 |
|
33 |
|
35 |
|
на рік |
1050 |
|
1155 |
|
1225 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
на тиждень |
27 |
|
30 |
|
32 |
|
на рік |
945 |
|
1050 |
|
1120 |
|
5.ПЕРЕЛІК МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ 5-7-х КЛАСІВ
КЗ «ВІЙТІВЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ», ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ У 2024/2025 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦ
Освітня галузь |
Назва предмета |
Клас |
Автор |
Мовно-літературна |
|
|
|
Українська мова |
5-6 |
Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Українська література |
5-6 |
Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С. Б., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Українська література |
7 |
Заболотний О. В.,Слоньовська О.В., Ярмульська І.В., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
|
Англійська мова |
5-6 |
Зимомря І.М., ., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Англійська мова |
7 |
Зимомря І.М., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
|
Зарубіжна література |
5-6 |
Волощук Є.В., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Зарубіжна література |
7 |
Волощук Є.В., затверджена наказом МОН України від 16.08.2023 року № 1001. |
|
Математика |
Математика |
5-6 |
Скворцова С. О., Тарасенкова Н. А., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
Алгебра |
7 |
Істер О.С., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
|
Геометрія |
7 |
Істер О.С., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
|
Природнича
|
Біологія |
7 |
Балак П.І., Кулініч О.М., Юрченко С.Т., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
Географія |
6 |
Кобернік С.Г., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Географія |
7 |
Кобернік С.Г., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
ІК «Пізнаємо природу» |
5-6 |
Коршевнюк Т. В., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Фізика |
7 |
Максимович З.Ю., Білик М.М., Вараниця Л.В., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
|
Хімія |
7 |
Григорович О.В., затверджена наказом МОН України від 27.12.2023 року № 1575. |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
ІК «Здоров’я, безпека та добробут» |
5-7 |
Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
Громадянська та історична |
Історія України |
7 |
Пометун О.І., Ромех Т.О., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
Всесвітня історія |
7 |
Пометун О.І., Ромех Т.О., затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
|
ІК «Вступ до історії та громадянської освіти» |
5 |
Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Інтегрований курс історії |
6 |
Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Майорський В.В., Щупак І.Я., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
|
Інформатична |
Інформатика |
5-6 |
Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
Інформатика |
7 |
Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В., затверджена наказом МОН України від 16.08.2023 року № 1001. |
|
Технологічна |
Технології |
5-6 |
Ходзицька І. Ю, Горобець.О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М., затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
Технології |
7 |
Ходзицька І. Ю, Горобець.О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М., затверджена наказом МОН України від 16.08.2023 року № 1001. |
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
5-6 |
Ержебет Фрінг, Юліана Кіш, Лілія Корнейчук, Адріенн Антал, Ержебет Ференц, Людвиг Гейдер, затверджена наказом МОН України від 12.07.2021 року № 795. |
Музичне мистецтво |
7 |
Ержебет Фрінг, Юліана Кіш, Лілія Корнейчук, Адріенн Антал, Ержебет Ференц, Людвиг Гейдер, затверджена наказом МОН України від 24.07.2023 року № 883. |
|
Образотворче мистецтво |
5-7 |
Федун С.І., Чорний О.В., |
|
Фізична культура |
Фізична культура |
5-6 |
Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., затверджена наказом МОН України від 17.08.2022 року №752. |
Фізична культура |
7 клас |
Баженков Є. В., Боляк А.А., Коломаєць Г.А., Бідний М. В., затверджена наказом МОН України від 22.08.2024 року |
6. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
Навчальні досягнення здобувачів освіти у 5-7-х класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання учнів 5-7-х класів. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Під час оцінювання навчальних досягнень враховується вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів академічної доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Результати оцінювання фіксуються у класних електронних журналах.
Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:
Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
Надання учням 5-7-х класів зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Учителі не протиставляють учнів одне одному, акцентують увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні обговорюють з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, учителями закладу використовуються інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у додатку.
7.ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
|
Назва |
Опис інструмента |
1. |
Аналіз портфоліо |
Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання
|
2. |
Візьми і передай |
Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі
|
3. |
Внутрішнє / зовнішнє коло |
Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється
|
4. |
Газетний заголовок |
Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події |
5. |
Гра в кубик |
Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати
|
6. |
Доповни думку |
Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні |
7. |
Есе «хвилинка» |
Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини 9 Запис у журнал Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене
|
8. |
Записні книжки учнів |
Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися |
9. |
Збір ідей |
Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі
|
10 |
Концептуальна карта |
Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі
|
11. |
Лідер за номером |
Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає |
12. |
Найзаплутаніший (або найясніший) момент |
Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»?
|
13. |
Перевірка неправильного розуміння |
Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно»
|
14. |
Підсумок А-Б-В |
Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою
|
15. |
Підсумок одним реченням |
Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми |
16. |
Подумай – запиши – обговори в парі – поділися |
Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу |
17. |
Підсумок або питання на картках |
Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання |
18. |
Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений) |
Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння
|
19. |
Подумай – розкажи в парі |
Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі
|
20. |
Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини |
Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі
|
21. |
Самооцінювання Процес |
Під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки
|
22. |
Сигнали руками |
Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію ______ і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію _______» (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо ______» (наприклад, помахати рукою)
|
23. |
Сортування слів |
Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями |
24. |
Спінер ідей |
Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося» |
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у модельних програмах окремих предметів.
Підсумкове оцінювання Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента річного навчального плану. Педагогічна рада закладу ухвалює рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.
Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці.
Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом навчального року.
Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до директора лыцею із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
Наказом директора закладу створюється комісія та затверджується графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада лыцею. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання директор видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки не проводиться. Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).
Директор
КЗ «Війтівецький ліцей»
Майя ПІДЛУЦЬКА
Схвалено
На засіданні педради
Протокол №___від___
Голова педради, директор
____________Майя ПІДЛУЦЬКА
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ІІ СТУПЕНЯ (БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)
комунального закладу «Війтівецький ліцей
Війтівецької сільської ради Хмільницького району
Вінницької області»»
для 8-9 класів
2024/2025 навчальний рік
Загальні положення освітньої програми ІІ ступеня
Освітня програма для учнів 8-9 класів складена на основі:
- Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;
- наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану»;
-Указів Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17.05.2022, від 02.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Освітня програма ІІ ступеня базової середньої освіти КЗ «Війтівецький ліцей» окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами закладу в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу.
Освітня програма відповідає: структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які розпочинають навчання за освітньою програмою ІІ ступеня (базова середня освіта) закладу.
Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором в рамках річного навчального плану ліцею з навчанням українською мовою
- ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Для учнів 8-9-х класів складає 2292,5 годин/навчальний рік:
для 8-х класів – 1120годин / навчальний рік,
для 9-х класів – 1172,5 годин /навчальний рік.
Освітня програма дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) передбачає реалізацію освітніх галузей базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.
- НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ
Навчальний план для 8-9-х класів розроблений на основі Типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 року № 405.
Перелік освітніх галузей укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури.
Суспільствознавство.
Мистецтво.
Математика.
Природознавство.
Технології.
Здоров’я і фізична культура.
З метою виконання вимог Державного стандарту річний навчальний план закладу містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану освітньої програми.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань, тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної складової річного навчального плану.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Предмет «Фізична культура» реалізується за рахунок варіативних модулів, які визначені шляхом опитування учнів у кожному класі:
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Освітня програма закладу зорієнтована на роботу основної школи за 5- денним навчальним тижнем.
3.ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ КЗ
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Ключові компетентності |
Компоненти |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
|
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
|
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати та досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів та явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
Компетентності в галузі природознавства і техніки |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. природничих науках і технологіях Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
|
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
|
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
|
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту.
|
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.
|
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
|
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціальноекономічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.
|
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.
Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; - предмети за вибором; - роботу в проєктах; - позакласну навчальну роботу.
Наскрізна лінія |
Коротка зарактеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
|
Громадянська відповідальність
|
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості й чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
|
Здоров'я і безпека
|
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення й розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
|
Підприємливість і фінансова грамотність
|
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
|
Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Додаток 1
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для 8– 9 класів
Освітні галузі |
Предмети |
8-А |
8-Б |
9-А
|
9-Б |
Мовно-літературна |
Укр.мова |
2 |
2 |
2 |
2 |
Українська літ. |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Зарубіжна літ. |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Суспільство- знавство |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Основи правознавства |
|
|
1 |
1 |
|
Мистецтво |
Музичне мист. |
|
|
|
|
Образот. мистецтво |
|
|
|
|
|
Мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Математика |
Математика |
|
|
|
|
Алгебра |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Природознав. |
Природознавс. |
|
|
|
|
Біологія |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Географія |
2 |
2 |
1,5 |
1,5 |
|
Фізика |
2 |
2 |
3 |
3 |
|
Хімія |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
1 |
1 |
Інформатика |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Разом |
|
28,5+3 |
28,5+3 |
30+3 |
30+3 |
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
|
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Варіативна складова |
|
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Курси за вибором |
|
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
ОЗУ |
|
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
|
28,5
|
28,5
|
30 |
30 |
Всього |
|
32 |
32 |
33,5 |
33,5 |
Директор
КЗ «Війтівецький ліцей»
Майя ПІДЛУЦЬКА____________________
Схвалено
На засіданні педради
Протокол №___від___________
Голова педради, директор
____________Майя ПІДЛУЦЬКА
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ІІІ СТУПЕНЯ (ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)
комунального закладу «Війтівецький ліцей
Війтівецької сільської ради Хмільницького району
Вінницької області»»
для 10-11 класів
2024/2025 навчальний рік
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Освітня програма школи складена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).
Освітня програма школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти .
Освітня програма визначає:
-загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
-рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11 класів складає 2415 годин/навчальний рік:
для 10 класу 1225 годин/навчальний рік.,
для 11 класу – 1190 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи ІІІ ступеня.
Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів.
До базових предметів в 10-11 класах належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту.
У 10 класі вибірково-обов’язкові предмети інформатика (1,5 годин), мистецтво (1,5 годин).
У 11 класі вибірково-обов’язкові предмети технології (1,5 годин), мистецтво (1,5 годин).
На виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 року № 1493) 10 та 11 клас – клас з вивченням профільного предмета: українська мова та література.
Рішенням педагогічної ради виділено додаткові години на профільний предмет «Українська мова»: 10 та 11 клас по 4 години, по одній годині української літератури, по 3 години української мови. Для підсилення вивчення математики та підготовки до НМТ у 10 та 11 класах виділено по 1 годині.
3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти, зміст
навчальних предметів, логічна послідовність їх вивчення
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; мистецтво; математика; природознавство; технологія; здоров'я і фізична культура. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених Міністерством освіти і науки України. Тексти навчальних програм розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.
В рамках навчальних програм подано: очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти); пропонований зміст предмета; реалізації в змісті предмета наскрізних змістових ліній; внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета).
Типова освітня програма забезпечує досягнення учнями/ученицями результатів навчання, визначених Державним стандартом, і ключових компетенцій, визначених Законом України «Про освіту».
4. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ООСВІТИ
Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти.
Завдання української мови у реалізації цілей навчання
Мета профільного навчання української мови полягає у формуванні інтелектуально розвиненої, високоморальної, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), готова до подальшого професійно орієнтованого навчання і спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання, саморозвитку й діяльнісно реалізовувати їх.
У рамках дії компетентнісної парадигми в освіті на уроках української мови необхідно:
- формувати мовні компетенції учнів, тобто системні знання про мову як засіб вираження думок і почуттів людини;
- виробляти практичні навички володіння культурою мови, додержання мовних норм, уміння користуватися словниками та іншою літературою довідкового характеру;
- прищеплювати мовний смак, розширюючи філологічний кругозір;
- формувати лінгвістичні компетенції учнів, розширюючи їх знання про українську мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розширюючи загальні уявлення про мовознавство і праці окремих вітчизняних лінгвістів, виробляючи навички мовної рефлексії, що сприятиме інтелектуалізації мовлення учнів;
- формувати загальні мовленнєві компетенції;
- виробляти лінгвокультурознавчу компетенцію, формуючи цілісне уявлення про мову як національно-культурний феномен, розуміння національної своєрідності української мовної картини світу, знання констант української національної культури тощо;
- формувати дослідницьку компетенцію, вдосконалювати вміння й навички самостійної філологічної роботи з навчально-науковим текстом.
Для реалізації цих завдань застосовується текстоцентричний підхід, зосереджується увага на інтегруванні теоретичних та прагматично зорієнтованих розділів курсу сучасної української літературної мови (фоностилістики, стилістичної лексикології, граматичної стилістики, стилістики і культури мовлення, риторики).
Отже, профільне навчання української мови старшій школі забезпечить належний рівень готовності випускників до зовнішнього тестування, високий рівень опанування предмета і подальше його вивчення в ВНЗ нам належному рівні.
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для 10 – 11 класів
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
10 |
11 |
|
Базові предмети |
|
|
Українська література |
2+1 |
2+1 |
Українська мова |
2+3 |
2+3 |
Зарубіжна література |
1 |
1 |
Іноземна мова |
2 |
2 |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
Громадянська освіта |
2 |
- |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія |
3 |
3+1 |
Біологія і екологія |
2 |
2 |
Географія |
1,5 |
1 |
Фізика |
3 |
3 |
Астрономія |
- |
1 |
Хімія |
1,5 |
2 |
Фізична культура |
3 |
3 |
Захист України |
1,5 |
1,5 |
Вибірково-обов’язкові предмети |
3 |
3 |
Інформатика |
- |
1,5 |
Технології |
2 |
1,5 |
Мистецтво |
1 |
- |
Додаткові години: профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття |
4 |
4 |
Профільні предмети |
4 |
4 |
Українська мова |
3 |
3 |
Українська література |
1 |
1 |
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня |
31 |
31 |
Всього |
34 |
34 |
Схвалено
Засідання педрали від 02.09.2024 року
Протокол № 1
Затверджую
Директор КЗ «Війтівецький ліцей»
_________________Майя ПІДЛУЦЬКА
Освітня програма
для дітей з особливими освітніми потребами
КЗ «Війтівецький ліцей»
на 2024/2025 навчальний рік
ВСТУП
В Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту».
Інклюзія – процес активного включення в суспільні стосунки всіх громадян, незалежно від фізичних, інтелектуальних, культурних, мовних, національних та інших особливостей. Інклюзивна освіта – це освітня технологія, яка передбачає навчання й виховання дітей з особливими потребами у звичайному освітньому закладі, де створені відповідні умови для забезпечення максимальної ефективності навчального процесу.
Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.
Інклюзивне навчання –Це спосіб отримання освіти, у який учні з особливими освітніми потребами (ООП) навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання.
Інклюзивний клас – це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших учнів навчаються одна, дві або три дитини з особливими освітніми потребами.
Водночас особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для таких дітей забезпечується шляхом створення для кожного учня індивідуальної програми розвитку, адаптації або модифікації навчального матеріалу асистентом вчителя, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учня спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку. Особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.
Розділ 1. Призначення інклюзивної освіти в ліцеї та засіб її реалізації
Мета інклюзивного навчання в ліцеї - ліквідація соціальної ізольованості, надання можливостей для рівної участі дітей з інвалідністю (фізичною, соціальною і емоційною) в загальній системі здобування освіти, свідоме оволодіння компетентностями, визначеними Державним стандартом початкової освіти, досягнення освіченості.
Основними завданнями інклюзивного навчання є:
- здобуття учнями з особливими освітніми потребами відповідного рівня освіти та спеціальних послуг і пристосувань для тих, кому це необхідно, в середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти;
- реалізація принципу «навчитися жити разом», який ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки;
-забезпечення різнобічного розвитку учнів, реалізація їхніх здібностей; -створення освітньо-корекційного середовища для задоволення освітніх потреб учнів із особливостями психофізичного розвитку; індивідуалізація освітнього процесу ,адаптація та модифікація;
- створення позитивного мікроклімату в закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей із особливими освітніми потребами з іншими учнями;
- забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами;
- надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей із особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.
Засоби реалізації
• визнання прав дітей з ООП на отримання освіти в загальноосвітньому навчальному закладі, що розташований за місцем проживання;
• створення інклюзивного освітнього середовища - сукупності умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
• внесення змін у методи викладання для того, щоб забезпечити максимально активну і значущу участь усіх дітей у житті класу та школи;
• задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини через складання ІПР, підтримка у процесі навчання як тимчасова, так і постійна.
• психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами (взаємоузгоджена комплексна діяльність команди фахівців та батьків дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок, успішній адаптації, її самореалізації та інтеграції в соціум);
• залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей;
• забезпечення педагогів можливостями оволодіння сучасними педагогічними підходами, технологіями й методиками, що дають змогу задовольнити освітні потреби кожної дитини та проводити моніторинг навчання з метою розвитку позитивної мотивації до пізнавальної діяльності, інформування дітей з особливими освітніми потребами та типовим рівнем розвитку про їхні індивідуальні досягнення.
Розділ 2. Опис "моделі" випускника початкової школи з ООП
Випускник початкової та базової школи з ООП – соціалізована дитина, здатна для досягнення нею обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень/учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином/громадянкою України.
Основний очікуваний результат – готовність до навчання в базовій середній школі.
Розділ 3. Цілі і задачі освітнього процесу для дітей з ОПП
Цілі освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами :
1. навчання (формування компетентностей);
2. соціалізація (соціально прийнятна поведінка та комунікація відповідно до контексту).
Кожен з цих напрямів визначається індивідуально для конкретної дитини. Цілі показують, що саме і за який проміжок часу має опанувати дитина в межах шкільного навчального року.
Цілі завжди визначаються для кожного предмета або сфери розвитку окремо і обов’язково мають функціональне спрямування:
• спілкування та взаємодія,
• самообслуговування,
• подолання труднощів у поведінці (шляхом навчання дотриманню правил та соціальній взаємодії),
• фізичний розвиток,
• розвиток соціальних навичок,
• навчання самостійності, самоконтролю та саморегуляції.
Для навчання обираються цілі, що стосуються безпеки життя і здоров’я дитини та оточуючих людей (наприклад, в разі проявів учнем агресивної поведінки).
Наступними за ієрархією є цілі соціальної взаємодії та комунікації, адаптивні навички та навички самостійності, далі - формування академічних компетентностей. Загалом, для забезпечення ефективного інклюзивного навчання дітей перед педагогічним колективом стоять такі задачі:
-формування психологічної, когнітивної та методичної компетентності педагогів ліцею для здійснення фахового супроводу дітей з ООП в умовах інклюзії;
- раннє виявлення порушень розвитку і надання психолого-педагогічної допомоги;
- комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини з встановленням особливих освітніх потреб та позитивних сторін розвитку дитини;
- психологічна готовність дитини та її батьків до навчання спільно з однолітками з типовим розвитком; •
- тісна співпраця з батьками, консультування батьків щодо розвитку дитини, особливостей методів її виховання і розвитку дитини; •
- створення спеціальних умов в класі, школі; •
- підготовка учнів з типовим розвитком до взаємодії з однолітками, які мають ООП; •
Завдання учасників освітнього процесу:
Батьки – надають інформацію про стан здоров’я, розвиток, інтереси, особливості поведінки дитини.
Фахівці – визначають особливості розвитку тих чи інших процесів, функцій. Педагоги – з'ясовують наявний рівень знань та вмінь, співставляють вимоги програми та можливості дитини, особливості поведінки, спілкування з ровесниками та дорослими.
Адміністрація – організовує додаткову адміністративну підтримку (розклад, додаткові фахівці).
Яку інформацію мають отримати батьки? ·
1.чому їхня дитина потребує розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР); ·
2.хто надаватиме освітні та додаткові послуги; ·
3. тривалість послуг; ·
4.методи та періодичність оцінювання; ·
5.періодичність перегляду ІПР та надання інформації про хід її виконання.
Розділ 4. Освітня програма початкової освіти ( 1 - 4 класи НУШ) та ІІ ступеня базової середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами та її обґрунтування
Загальні положення типових освітніх програми І ступеня та ІІ ступеня (наказ МОН України від 07.12.2021 року № 1317) для дітей з особливими освітніми потребами окреслюють рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової та базової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами .
На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 «ПОРЯДОК організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», висновків про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини Інклюзивно-ресурсного центру, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 3 класи (4,6 та
8-А) з інклюзивним навчанням, де навчається 3 учнів з особливими освітніми потребами.
Навчання у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими МОН для закладів загальної середньої освіти . Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану ліцею, складеного на основі типових навчальних планів для закладів загальної середньої освіти , з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами та корекційно-розвиткового складника
(згідно висновку ІРЦ).
Для зазначених учнів з особливими освітніми потребами на 2024/2025 навчальний рік розроблено індивідуальні навчальні плани:
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
учня 4 класу Неспосуднього Даміра
Навчальні предмети |
Кількість годин |
Українська мова |
4 |
Іноземна мова (англ.мова) |
5 |
Математика |
3 |
Я досліджую світ* |
4 |
Інформатика |
7 |
Мистецтво |
1 |
Фізична культура ** |
2 |
Усього |
3 |
Варіативна складова |
22+3
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
- |
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
22 |
|
25 |
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Учениці 6 класу Коробчинської Маргарити
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
6 клас |
Мовно-літературна |
Українська мова |
4+0,5 |
Українська література |
1,5+0,5 |
|
Зарубіжна література |
1+0,5 |
|
Іноземна (англ.) мова |
3,5 |
|
Математика |
Математика |
4+1 |
Алгебра |
- |
|
Геометрія |
|
|
Природнича |
Біологія |
|
Географія |
1+1 |
|
ІК «Пізнаємо природу» |
1+1 |
|
Фізика |
- |
|
Хімія |
- |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Підприємство і фінансова грамотність |
- |
ІК «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
|
Громадянська та історична |
Історія України |
|
Всесвітня історія |
|
|
Вступ до історії та громадянської освіти |
|
|
Інтегрований курс історії |
1,5+1,5 |
|
Громадянська освіта |
- |
|
Правознавство |
- |
|
Інформатична |
Інформатика |
1 |
Технологічна |
Технології |
1 |
Мистецька |
Образотворче мистецтво |
0,5+0,5 |
Музичне мистецтво |
0,5+0,5 |
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
|
|
25,5 |
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами |
|
6,5 |
Міжгалузеві інтегровані курси |
|
|
Курси соціального, емоційного та естетичного спрямування |
|
0,5 |
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету |
|
32 |
Гранично допустиме навчальне навантаження |
|
29 |
Усього (без фізичної культури: без урахуваня поділу класів на групи) |
|
29+3 |
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
учня 8-А класу Кирилюка Михайла
Освітні галузі |
Предмети |
8-А |
Мовно-літературна |
Укр.мова |
2 |
Українська літ. |
2 |
|
Іноземна мова |
3 |
|
Зарубіжна літ. |
2 |
|
Суспільство- знавство |
Історія України |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
|
Основи правознавства |
|
|
Мистецтво |
Музичне мист. |
|
Образот. мистецтво |
|
|
Мистецтво |
1 |
|
Математика |
Математика |
|
Алгебра |
2 |
|
Геометрія |
2 |
|
Природознав. |
Природознавс. |
|
Біологія |
2 |
|
Географія |
2 |
|
Фізика |
2 |
|
Хімія |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
Інформатика |
2 |
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
Фізична культура |
3 |
|
Разом |
|
28,5+3 |
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
|
0,5 |
Варіативна складова |
|
0,5 |
Курси за вибором |
|
0,5 |
ОЗУ |
|
0,5 |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
|
28,5
|
Всього |
|
32 |